Хто відкрив явище радіоактивності?

Вважається, що це зробив Анрі Беккерель, потомствений професор, лауреат Нобелівської премії по фізиці 1903 роки за "відкриття спонтанної радіоактивності".

Виявляється, у Франції XIX століття існував цілий клан Ньепсів - винахідників в області фотографії. Абель Ньепс експериментував з нітратом урану з 1857 по 1861 рік і виявив явище засвічення фотопластинок після контакту з солями урану. Він дійшов висновку, що "явище є деякий вид променів, невидимих для наших очей". Але відкриття було передчасним. Ніхто не зміг пояснити це явище. Эдмонд Беккерель(1820-1891), батько Анрі, який працював в Музеї Природознавства з А. Ньепсом, теж обговорював це відкриття і дав своє власне неправильне трактування. У той час спостереження А. Ньепса були відхилені і, здавалося, забуті.

Легко уявити, що відбувалося в думці Анрі Беккереля в 1895 році, через три роки після того, як він зайняв місце свого батька в Музеї природознавства, коли він читав статтю В. Рентгена про відкриття X- променів. А. Беккерель знав від батька і з публікацій 1857-1861 рр. у французькому академічному журналі "Comptes rendus de l'Acadmie des sciences" про досліди А. Ньепса. Він повторив досліди Ньепса, представивши це випадковістю.

Незабаром після того, як він оголосив про "невидиму радіацію, що випускається солями урану" в Академії в 1896, декілька шанованих учених вказали, що те ж саме відкриття з тим же самим мінералом і фактично тим же самим методом було зроблене сорока роками раніше, і результати видані в тому ж самому журналі…

Слід сказати, що посилання на попередника не пошкодило б А. Беккерелю, бо до моменту присудження Нобелівської премії А. Ньепс помер (по статусу Нобелівська премія посмертно не присуджується).